Владу гетьмана над яким воєводством передбачав Білоцерківський договір
Владу гетьмана над яким воєводством передбачав Білоцерківський договір – це одне з ключових питань, яке виникає при вивченні політичних наслідків мирної угоди, укладеної в 1651 році між козацькими військами Богдана Хмельницького та Річчю Посполитою. Розуміння того, як цей договір вплинув на зміни у адміністративно-територіальному устрої і політичній владі на території сучасної України, є важливим для дослідження середньовічної історії Європи.
Передумови укладання Білоцерківського договору
Білоцерківський договір був підписаний після серії катастрофічних поразок, які зазнала козацька армія у битвах проти польських військ у 1651 році. Одним з ключових боїв, які передували укладенню цієї мирної угоди, стала битва під Берестечком, що мала місце в червні 1651 року. Ця битва закінчилася поразкою для Хмельницького, що змусило його шукати можливостей для мирного врегулювання конфлікту.
- Причини підписання договору:
- Тиск з боку Польщі, яка прагнула відновити контроль над територіями, раніше втраченими під час повстання Хмельницького.
- Зміцніла позиція польської шляхти, налаштованої на подальшу експансію у Східну Європу.
- Бажання зберегти автономію козацької України і запобігти подальшим втратам.
Зміст Білоцерківського договору
Білоцерківський договір був значним чином обмежувальним для козацької держави. Він визначав певні умови, яких мали дотримуватись обидві сторони:
| Пункт договору | Зміст |
|---|---|
| Обмеження числа козаків | Кількість реєстрових козаків була скорочена до 20 тисяч осіб. |
| Контроль над воєводством | Владу гетьмана над воєводством Київським фактично було обмежено на користь польської адміністрації. |
| Заборона зовнішніх зносин | Гетьману заборонялося встановлювати дипломатичні відносини з іншими державами без згоди короля Речі Посполитої. |
| Повернення шляхти | Шляхта повернула свої володіння, втрачені під час повстання. |
Адміністративно-територіальні наслідки договору
Однією з головних змін, які відбулися внаслідок підписання Білоцерківського договору, була втрата контролю гетьмана над Київським воєводством. Це обмежило можливості адміністративного управління регіоном, що вплинуло на політичні та економічні відносини в регіоні.
Київське воєводство: від автономії до контролю
Київське воєводство було одним з найважливіших регіонів під час існування козацької держави і загалом в історії Русі. В результаті договору:
- Адміністративний центр Києва одержав польську владу, обмежуючи автономію, що надавалася раніше.
- Була відроджена польська шляхта, яка отримала контроль над більшістю земель в регіоні.
- Збільшено обов’язки селян перед польською шляхтою, повернута кріпацька залежність.
Вплив на політичну ситуацію в Україні
Владу гетьмана над яким воєводством передбачав Білоцерківський договір, мала серйозні наслідки для українських земель, й політична ситуація почала активно змінюватися. Договір став переломним етапом, що вказав на велику залежність козацької старшини від польської корони та обмеженості їхнього самоврядування.
Трансформація політичної еліти
Білоцерківський договір призвів до зниження значення та влади політичної еліти козацької держави. Втрата важливих адміністративних важелів впливу, які надавалися раніше, обмежила можливості для багатьох козацьких старшин, що спонукало їх до пошуку нових форм взаємодії з сусідами.
Соціальні наслідки для населення
Соціальні зміни, пов’язані з зобов’язанням повертати шляпство у свої володіння та збільшенні обов’язків селянства, призвели до соціальної напруженості в регіоні. Такі зміни стали передумовами наступних повстань і заколотів проти польської влади, що виникали в різних частинах України в другій половині XVII століття.
Висновок
Білоцерківський договір 1651 року став важливим політичним документом, який визначив багато аспектів адміністративної та політичної організації козацької України. Владу гетьмана над Київським воєводством було суттєво обмежено, що мало довготривалі наслідки для політичного та соціального розвитку українських земель. Хоча цей договір був спрямований на стабілізацію ситуації, він скоріше вказав на потребу в пошуку нових форм політичної взаємодії, що врешті-решт призвело до нових конфліктів у регіоні.
