Хто очолив другу Малоросійську колегію: історичний контекст та постаті
Коли ми задаємося питанням, хто очолив другу Малоросійську колегію, важливо звернути увагу на історичний контекст, у якому ця інституція функціонувала, а також на політичні та економічні умови, що визначали її діяльність. Малоросійська колегія, створена в Україні в XVIII столітті, стала одним із ключових інструментів імперської політики, спрямованої на інкорпорацію українських земель до складу Російської імперії.
Історичні передумови створення другої Малоросійської колегії
Перша Малоросійська колегія була створена у 1722 році за наказом Петра І. Її основною метою було систематизувати управління на українських землях, що входили до складу Російської імперії. Після певних змін у адміністративному управлінні та політичної непевності, друга Малоросійська колегія була заснована в 1764 році імператрицею Катериною II.
Основними причинами створення другої Малоросійської колегії були:
- Централізація влади в Росії та зменшення автономії козацької держави.
- Необхідність контролю над економікою Гетьманщини.
- Бажання інтегрувати українські землі в адміністративну систему Російської імперії.
Ключові особи та структура другої Малоросійської колегії
Після встановлення другої Малоросійської колегії, її головою був призначений Петро Румянцев-Задунайський. Це призначення було знаковим, адже Румянцев, який був відомим російським державним діячем і полководцем, мав забезпечити ефективну інтеграцію українських земель в імперську структуру.
| Посада | Ім’я | Роль |
|---|---|---|
| Голова | Петро Румянцев-Задунайський | Керівництво колегією, реалізація імперської політики на українських землях. |
| Члени | – | Обговорення та ухвалення рішень щодо управління Київської губернії. |
Вплив другого Малоросійської колегії на Україну
Керуєчись завданнями, що поставила імператриця Катерина II, Малоросійська колегія під керівництвом Румянцева активно впроваджувала реформи в Україні. Це включало адміністративно-територіальну реформу, яка остаточно ліквідувала залишки автономії козацької держави, а також інтенсифікацію економічного контролю з боку Росії.
Адміністративно-територіальна реформа
- Скасування полкового устрою та запровадження губерній.
- Заміна старої козацької адміністрації на імперську бюрократію.
- Управління краєм перейшло під право імперських чиновників.
Економічний контроль
Реформи, запроваджені другою Малоросійською колегією, були скеровані на інтеграцію української економіки у загальноімперську систему:
- Здійснення перепису населення і майна для ефективного оподаткування.
- Запровадження нових мит і зборів з українських товаровиробників.
- Контроль за виробництвом та експортом сільськогосподарської продукції.
Діяльність Петра Румянцева як голови колегії
Як ми вже зазначили, хто очолив другу Малоросійську колегію, а саме Петро Румянцев, це було не випадкове призначення. Він мав величезний досвід у військових і державних справах. Його управлінські здібності і лояльність до імперії забезпечили ефективне впровадження імперських реформ на українських землях.
Румянцев відзначався жорстким, але стратегічним підходом до інтеграції українських земель. Він дотримувався імперської політики жорсткої централізації, проте також прагнув розвивати потенціал регіону. Його діяльність включала:
- Активну участь у розробці та впровадженні законодавчих актів, що регулювали життя на українських землях.
- Організацію господарської діяльності та підвищення її ефективності.
- Покращення інфраструктури, включаючи дороги та комунікації, що сприяло розвитку торгівлі.
Висновки
Отже, призначення Петра Румянцева головою другої Малоросійської колегії стало важливим кроком у процесі інтеграції українських земель в адміністративну систему Російської імперії. Його управлінські кроки мали далекосяжні наслідки для української економіки та суспільства, остаточно закріплюючи централізаційні тенденції, розпочаті імперським урядом. Малоросійська колегія стала важливим інструментом, за допомогою якого Російська імперія здійснювала свої наміри щодо контролю та експлуатації України.
